Одинадцять років минуло з тих пір, як ми прийшли в школу. Багато з вас пам’ятають нас зовсім маленькими, нетямущими і такими розгубленими. Але ви терпляче нас навчали, займалися з нами і зробили з нас випускників. І тепер ми хочемо віддячити вам. І немає кращого подяки для вчителя, ніж успіхи його учнів. Ми обіцяємо вам, що будемо завжди прагнути вперед, ставити перед собою цілі і виконувати їх. Ми доб’ємося в житті великих успіхів, і ви зможете з гордістю сказати: це мої випускники! Дякую вам за ваші знання, передані нам і за вашу турботу про нас.
Ми до сих пір точно не визначилися, який він цей день для нас – сумний чи все-таки радісний. Ви ж теж злегка сумуйте. Ми не просто йдемо зі школи, ми залишаємо своїх вчителів, своїх наставників і друзів. Так, саме так хотілося б вас назвати через всі роки. Ви – справжнісінька опора і дороговказ для нас. Тільки завдяки вам перед нами зараз відкриваються великі перспективи. У нашій пам’яті завжди знайдеться місце для спогадів про те, як багато для нас було зроблено. Ми завжди з величезним задоволенням будемо дивувати своїми успіхами і ділитися ними. Якщо вам знадобиться допомога, то ви завжди можете розраховувати на дружнє плече кожного з нас. Нам би не хотілося розлучатися з вами. Ми обов’язково будемо заходити до вас в гості, ділитися своїми досягненнями. Спасибі вам. До скорої зустрічі! Ваші учні!
Хочемо сказати, що ви все є дуже талановитими і терплячими людьми. Вибачте, якщо наші діти були іноді незібраними і неслухняними. Необхідні знання від вас вони отримали, цінну інформацію усвідомили і вирушили в подальший плавання без страху, впевненими та цілеспрямованими людьми.
Шановний ви наша людина! Минуло вже чимало років з тих пір, як ви почали навчати нас старанно писати, складати цифри, читати наші перші твори. Зараз же ми вже подорослішали, стали гарними, сильними, а найголовніше – розумними. Сьогодні особисто для нас буде звучати останній шкільний дзвінок, а після нас чекає увійти в двері дорослого самостійногожиття. Для кожного з нас вона складеться по-різному. Але одне ми знаємо точно – крокувати ми будемо з честю. Адже ви доклали для цього стільки старань. Ми не маємо права вас підвести. Найчастіше ви мало спали, бо перевіряли наші каракулі, приділяли менше уваги своїй сім’ї, щоб зайвий раз побути з нами, ділилися з нами своїм сердечним теплом, витрачали свої нервові клітини. І все заради того, щоб у нас була можливість стати гідними людьми. Зате сьогодні випускники кажуть вам спасибі, навіть за двійки, якими ви нас час від часу карали. Ми назавжди збережемо в наших спогадах то, що було вами зроблено.
