Дорогі друзі, через мить пролунає довгоочікуваний дзвінок – символ закінчення навчального року, нового ступеня, на порозі до дорослого життя. Для кого то цей дзвінок буде останнім, адже сьогодні багато наших учні, мов птахи, вилетять зі шкільного гнізда, до нових висот, до нових знань і нових перемог. Я як класний керівник хочу побажати: прагнете до кращого, новому і світлого, нехай перепони відступлять на шляху. Нехай крила зміцніють. Нехай шкільне життя буде міцним фундаментом щасливого майбутнього. Зі святом, дорогі учні!
Дорогі вчителі, спасибі за те, що не дивлячись на тернистий шлях, ви вселяли в нас надію і віру! Спасибі, що допомагали нашим дітям не звернути з шляху навіть в момент сумнівів і надихали рухатися далі до мети!
Зараз ви у самих дверей, що ведуть у доросле життя. Ніхто не знає, що за ними. Звичайно, будуть і радості з перемогами, і розчарування з ураженнями. Буде життя. Життя, вся принадність якої полягає у вирішенні складних завдань. Але, як би непросто вам не було, хочеться побажати кожному з вас, перш за все, завжди залишатися людьми.
Що б не трапилося, впевнено крокуйте до чітко поставленої мети – і тоді у вас обов’язково все вийде! Поважайте своїх батьків, зберігайте їх традиції і працюйте на славу рідної країни, як це робили великі люди, про яких ви вперше дізналися зі шкільних підручників.
Ось і останній дзвінок! Закінчено черговий навчальний рік! Вдалих підсумків, великих досягнень, хороших результатів у навчанні та розумовій праці. Нехай заслужений відпочинок, канікули, заповнять ваші сили, подарують нові відчуття і враження, додадуть позитивних емоцій і зарядять енергією на майбутній навчальний рік. Відпочивайте, набирайтеся сил, вас чекають великі справи!
Своєму улюбленому завуча в день останнього дзвоника я хочу сказати лише одне слово: «Спасибі». Але як же багато це слово означає для мене, вчорашнього школяра! Спасибі тобі за все знання, що ти зумів дати мені за всі шкільні роки. Дякую за терпіння, з яким ти пояснював мені граніт науки. Поздравляю !!!
Але швидко пролетіли 4 роки. Ви перейшли в старшу школу. Вона зустріла вас рівняннями з багатьма невідомими, які ви старанно вирішували. Здається, ще вчора ви стояли тут – розгублені п’ятикласники. Ви несміливо розглядали мене – свою нову класну маму. З тих пір сім раз схилялися дошкільного порогу різнокольорові айстри, прошуміло сім зимових хуртовин. За час навчання вчителі стали для вас рідними, вони залишили незгладимий слід в ваших серцях.